Чуття по венах – сонною рікою...
Жадала плюскотіти між гортензій,
А виросла в гінку надію Ноя –
Не згинути в буття хисткім ковчезі.
Злетіти б голубиною із криці,
Що віть маслини в дзьобі – над ЧАЕС!
Колише Ноя сни цвіла криниця.
В моїх заплавах ніч пасе овець...
Казки шепчу карасикам і буслу.
Світило яре запалало… згусло.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Авессаломова вдова - Людвенко Ирина И.Флавий: «Авессалом раньше воздвиг в так называемой царской долине, находящейся в расстоянии двух стадий от Иерусалима, мраморную колонну, которую назвал „собственною своею рукою“»